СУЧАСНІ МЕТОДИКИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

 

Методика Марії Монтессорі

Для практичної реалізації системи Монтессорі педагогом створюється спеціальним чином облаштоване розвиваюче середовище, що відповідає не тільки
зросту маленької дитини, але й задовольняє її різноманітні потреби, забезпечуючи отримання власного життєвого досвіду у відповідь на внутрішнє звер-
тання дитини до дорослого: «Допоможи мені це зробити самій!»
Система Монтессорі готує дитину не до школи, а до реального життя. Різновіковий колектив Монтессорі допомагає дитині опанувати найскладнішу з наук –
уміння бути одночасно особистістю і частиною колективу, уміння будувати стосунки з однолітками, молодшими і старшими дітьми, з дорослими.

 

Педагогічні технології М. Зайцева

Гра – посібник «Кубики Зайцева» містить 52 картонки, які можна легко скласти в кубики, три таблиці, а також мето-
дичні коментарі. Кубики поділяються за різними критеріями:
• за об’ємом: кубики поділяються на великі і маленькі, великі подвійні (склеєні один з одним);
• за кольровими ознаками: кубики розпізнають, послу-говуючись такою схемою: «золотий» – жовтий, «залізний» – сірий, «дерев’яно – золотий», «залізо – дерев’яний»;
• за звучанням наповнювача: кубики Зайцева, що звучать, відсутність звуку;
• за вібрацією наповнювача, що сприймається пальцями руки, яка тримає кубик;
• за вагою;
• за поєднаннями ознак.
Навчання читання за кубиками М. Зайцева відбувається в три етапи.
1. Ознайомлення з кубиками і таблицями, вивчення складів.
2. Читання одного слова.
3. Читання тексту, ігри-тексти з кубиками.
Такий самий підхід як для навчання читанню реалізується і при формуванні в дітей елементарних математичних уявлень.

 

Технології раннього навчання Глена Домана

За переконанням Г. Домана, «основи інтелекту, освіченості людини, життєві перспективи загалом закладаються в перші роки життя дитини. Цей період є вирішальним для подальшого життя дитини, і вона вже ніколи не зможе перевершити потенціал, закладений до 5 років».
На думку Г. Домана, ранній розвиток дитини охоплює два аспекти:
1) загальний розвиток;
2) навчання читанню, математики, ознайомлення з основами при-
родничих наук, літературою, мистецтвом.

Ранній розвиток має дати дитині таку освіту, яка забезпечить їй глибокий розум і здорове тіло, зробить її кмітливою і доброю. Серед різних галузей знань Г. Доман віддає перевагу читанню та математиці, не забуваючи також про фізичну і рухову активність дитини.

 

Методика Масару Ібука

Масару Ібука стверджував, що розвиток клітин головного мозку до трьох років завершено на 70-80%, тому потрібно «кувати залізо, поки гаряче» і займатися розвитком дитини, поки її мозок ще тільки формується. Саме тому максимальні зусилля із формування дитини потрібно прикладати, поки їй ще не виповнилося три роки. Через цю теорію його книга в російському перекладі і отримала назву «Після трьох уже пізно» (в оригіналі та англійському перекладі вона називається «У дитячому саду занадто пізно»).
Масару Ібука вважає, що всі люди народжуються приблизно однаковими (якщо вони тільки не мають фізичних вад), а все інше залежить виключно від виховання. Маленька дитина – це tabula rasa, чистий лист, на якому можна намалювати все, що завгодно. Для дитини ще не існує понять «погано» і «добре», вона бачить навколишній світ таким, який він насправді є, без штучного поділу на чорне і біле. Це відкриває перед батьками величезні можливості, але водночас накладає на них величезну відповідальність:
унікальну здатність дитини бачити навколишній світ дуже легко зламати.
Масару Ібука також упевнений, що маленька дитина володіє невичерпними здібностями до переробки інформації – діти здатні вивчити, граючись, навіть те, що дорослі часто освоюють з великими труднощами. Та при цьому він аж ніяк не вважає, що мета раннього розвитку дитини – зробити з неї генія (а саме так сприймають ранній розвиток багато батьків). Головна мета раннього розвитку – не напхати дитину знаннями, а розкрити її потенціал, зробити її розумною, доброю, здоровою та щасливою.

 

Методика Нікітіних

Метод Нікітіних розроблено Борисом та Оленою Нікітіними і випробуваний на власних дітях. Це навіть не зовсім метод, а скоріше система, що органічно поєднує в собі естетичний та інтелектуальний розвиток з трудовим вихованням і фізкультурою. Значною частиною цієї системи є розвиваючі ігри, які сприяють розвитку логіки, математичної та просторової уяви, конструкторських та інших здібностей.
Разом із фізичним та інтелектуальним розвитком нерозривно йде естетичне виховання, що включає в себе пробудження інтересу до музики, літератури та живопису. На думку Нікітіних, головну роль у розвитку почуття прекрасного відіграє ставлення батьків до літератури, музики чи живопису, тому вони повинні стежити за реакцією свого малюка на емоційне забарвлення музичних або інших творів мистецтва.
Суть розвиваючих ігор методики Нікітіних зводиться до такого. У дитини немає певної програми навчання. Граючись, вона сама вибирає сферу своєї діяльності.
2. Правила нової гри дитина пізнає за допомогою казки, наслідуючи старших у колективних іграх. Надалі, якщо ця гра її зацікавила, вона починає грати в неї самостійно.
3. Перед дитиною потрібно ставити певні завдання, що змусять її подумати, причому вона повинна думати самостійно, підказувати не можна. Із часом завдання ускладнюються.
4. Якщо дитина не може впоратися зі складним завданням, необхідно повернутися до більш простих, які у неї виходять. В іншому випадку слід тимчасово залишити цю гру.
Головним у методиці є те, що дитина повинна самостійно шукати вирішення складних завдань, а може, навіть створювати нові, інакше кажучи, розвивати свої можливості.
Завдання шикуються за принципом «від простого до складного». Починаються з кубиків, квадратиків, великих деталей конструктора, поступово переходять до моделей, малюнків в ізометрії, креслення, письмових або усних інструкцій тощо.

 

Методика Сесіль Лупан

Сесіль Лупан – автор книги «Повір у своє дитя». Основна ідея, яку пропонує автор, полягає в тому, що діти потребують не уваги – опіки, а уваги – інтересу, який їм можуть дати тільки батьки. Модель виховання дитини, пропонована Сесіль Лупан, містить у собі певну життєву філософію.
Ця модель виховання адресована тим, хто вважає, що багатство людської особи повинно виражатися не просто в підтримці постійного і одноманітного комфорту, а в
тому, щоб перевершити самих себе. Сесіль Лупан говорить, що акттворення лежить в основі світобудови, а відкрити світ своїй дитині –найзахоплююча перспектива для матері, адже маленьке дитя – це зосередження допитливості та спраги знань. Суть її методу полягає в порівнянні. Наприклад, дитина потягнулася до пухнастого килиму, необхідно дати їй шовкову тканину, шкіру або інший матеріал. Малюк зацікавився звуками, значить пограємо на всіх інструментах, погримємо каструлями. У даному випадку потрібно показати різницю між конкретними предметами.

 

Методика Олени Данилової

Наша сучасниця, мама чотирьох дітей, захопилася ідеями раннього розвитку з народженням старшого сина, разом з яким робила свої перші батьківські відкриття, створювала авторські іграшки, вигадувала навчальні ігри. «Усе, про що я пишу, засноване на батьківському досвіді. Усе, що я вмію, навчили мене мої діти», – заявляє Олена.
Основний принцип методики: «Дайте дитині вільно рухатися». Не дозволяти згасати тим рефлексам малюка, з якими він з’являється на світ. Заохочувати рефлекторне повзання, ходьбу, спроби все схопити, торкнутися й утримати в крихітних ручках. Методику можна використовувати в домашніх умовах із самого народження. Поєднання необхідності та своєчасності покладено в основу, тобто необхідно навчати дитину того, до чого вона вже готова, поступово ускладнюючи заняття, а не форсувати її розвиток.

 

Вальдорфська педагогіка

В основі вальдорфської педагогіки лежить антропософське вчення про індивідуальність людини, основні компоненти якої – тіло, душа і дух.

Рудольф Штейнер писав про чотири могутніх галузі цивілізації – пізнання, мистецтво, релігію і моральність, які можуть гармонійно поєднуватися в одному корені – людському «Я». Це

«Я» виступає у трьох головних функціях людської душі – волі, почуттях та мисленні, що перебувають у стані безперервного руху.
Основним принципом вальдорфської педагогіки є ствердження, що дитинство – це унікальний період життя людини, а не просто підготовчий етап до «дорослого життя». Тому не можна прискорювати дорослішання дитини і вимагати від неї формальних знань – необхідно дати їй можливість сповна насолодитися дитинством, максимально розвинути свої природні здібності і в результаті стати вільною гармонійною особистістю. Для цього у вальдорфському садку створюється атмосфера, сприятлива для розвитку. В оформленні приміщення використовуються тільки натуральні матеріали і приємні, теплі кольори. У центрі всієї вальдорфської педагогічної системи – дитина, її внутрішній, динамічний, різноманітний світ. За Рудольфом Штейнером, організація життя дитини повинна бути максимально зорієнтована на психофізичні та біологічні ритми живої душі – ритм дихання, сну і денної діяльності, голоду і ситості, ритм тижня, пори року.

 

Методика музичного виховання дітей Карла Орфа

У світовій педагогічній практиці існують декілька відомих концепцій музичного виховання дітей, що стали основою для розробки різних програм і методик. Серед мето-
дик музичного розвитку дітей раннього віку система німецького композитора Карла Орфа (концепція «Шульверк. Музика для дітей») (1895-1982) займає важливе міс-
це і вже є поширена в понад 40 країнах світу. Слово «Schulwer» зрозуміле без перекладу педагогам усього світу, було створено самим Орфом і означає «навчання в дії». Головний принцип цієї педагогіки – «вчимося, роблячи і творячи» – дозволяє дітям, виконуючи і створюючи музику разом, пізнати її в реальному, живому процесі музикування.
Орф як композитор, запропонував практичну модель музикування з дітьми. Уся «теорія» його концепції зафіксована в нотах – невеликих і повних чарівності партитурах для співу, гри і танцю з акомпанементом орфовських інструментів. Кожна невелика п’єса з Шульверка доступна у виконанні навіть маленьким дітям.
Сучасне розуміння проблеми музичного навчання дітей припускає залучення їх до процесу спілкування з музикою на основі принципу діяльності та творчої гри.
Залучення до музики найбільш природньо відбувається в активних формах спільного музикування (гра на музичних інструментах, спів, рух), що становить фундамент для музичного виховання дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Подібний підхід набув поширення у всьому світі.
Орфовська педагогіка являє собою особливий тип музичної педагогіки. Основу концепції Орфа становить імпровізоване музикування. Навчання через
творчість сприяє прояву універсальної креативності, яка є в кожній дитині і розвиток якої стає все більш очевидним завданням освіти. Навчання через творчість – загальна освітня необхідність. Мета музичного виховання природньо сполучається з голов ною метою освіти, допомагає людині повною мірою реалізувати свої можливості і стати самим собою.
Суть методики «Музика для дітей» полягає в розкритті музичних талантів у дітей через імпровізацію в музиці і русі.

 

Методика Шинічі Сузукі

На основі своїх спостережень Шинічі Сузукі робить висновок, що всі діти вивчають свою рідну мову шляхом слухання, наслідування і повторення і саме за цим принципом діти також могли б навчатися музиці. І так само як дитину вчать читанню та письму тільки після того, як малюк почав добре говорити, так і до нотної грамоти слід приступати тільки після того, як дитина, наслідуючи почуту гру сама, навчиться виконувати музичні твори. У своєму методі Сузукі ставить на перше місце особистість дитини, а таланти і здібності – на друге. Він підкреслює, що виховуючи любов до музики, ми розвиваємо в першу чергу особистість дитини, а не її музичні здібності.
«Викладання музики – це не головна моя мета. Я хочу, щоб дитина, яка чує чудову музику з народження, навчилася слухати саму себе, розвиваючи чутливість до прекрасного, витривалість і посидючість, а так само розвивала своє серце», – пише автор. Шинічі Сузукі рекомендує всім батькам зробити музику складовою частиною навколишнього середо-вища дитини з моменту народження (або навіть раніше), оскільки воно включає в себе гарну музику і звуки рідної мови. Дитина паралельно розвиватиме в собі здатності говорити рідною мовою і грати на музичному інструменті.

Методика Джекі Сілберг

Джекі Сілберг – американський спеціаліст, відома своєю методикою раннього розвитку дитини, автор восьми бестселлерів, присвячених процесу гри з малюками. Ігри Джекі Сілберг дають простір для фантазії батьків, підходять і немовлятам, і дворічним діточкам.
Ось деякі принципи гри з малюком за Сілберг:

• давайте дитині ту іграшку, яка цікавить ії більш за все;
• не існує ігор суто дівочих чи хлопчикових;
• навчайте дитину фантазувати під час гри з іграшками;
• грайте із задоволенням в іграшки з дитиною.
У методиці Сілберг зібрана величезна кількість ігор на різний вік: ігри для емоційного розвитку, ігри-досліди, ігри для навчання і розвитку дитини. Наприклад, для дітей після року це такі ігри: «Картонні слова» (робимо картки з різними сюжетами: намалюйте чи виріжте картинки з журналів
тощо). Дитина обирає одну картку (наприклад, з білочкою). Нехай дитина покаже цю тваринку: що вона робить. Ця гра сприяє розвитку фантазії, мови, рухів та спілкуванню.

 

Методика Леоніда Береславського

В основі методики Леоніда Яковича Береславського (відомого фізика, професора, знавця нейропсихології) покладена можливість розвитку в дитини унікальних знань, здібностей. Методика Береславського популярна в Росії, США, Європі. Л. Береславський відкрив авторську школу раннього розвитку, де заняття проводять досвідчені фахівці 2-3 рази на тиждень. Кожні 2-3 тижні в центрі змінюють ігрові матеріали. Існує понад 5 тисяч вправ, що входять до 40 тем, які повинні пройти малюки на заняттях. Кількість дітей у групах мінімальна, не більше 4-5 осіб. Л. Береславський на базі глибоких знань нейропсихології виявляє здібності розвитку дитини, на що слід акцентувати особливу увагу. Для кожного періоду розвитку дитини підібрано авторські завдання, логічні операції. За методикою Береславського, наприклад, у 3 роки важливі завдання на розвиток уваги, у 3,5 – завдання на класифікацію, а в 4 роки – на упорядкування дій. У дитини постійно йде тренінг психічних функцій, розвиваються творчі вміння, пам’ять, увага, логіка, а допомагають у цьому завдання із символами, лабіринти, завдання із шахів, унікальний електронний інтелектуальний тренажер, на якому малюки можуть виконувати понад 100 різноманітних вправ. За методикою Береславського, важливим аспектом навчання є добрі емоції. Неврози та стреси можуть назавжди відбити всілякий інтерес до навчання. Тому змалечку треба постійно створювати дитині під час навчання хороший настрій, формувати відчуття успіху, бажання вчитися новому.

 

Методика Золтана Д’єнєша

Золтан Д’єнєш – відомий угорський педагог, теоретик та практик «нової математики». Для математичних навичок та розвитку логічного мислення дитини З. Д’єнєш запро-
понував 6 стадій вивчення математики. Для маленьких діток були сконструйовані так звані блоки Д’єнєша (конструктор + гра для розвитку математичних здібностей дитини).
Є прості варіанти блоків-ігор: «Ланцюжки», «Доміно», «Другий ряд» і більш складні інтелектуальні ігри. З допомогою блоків-ігору дитини розвиваються логічне мислення,
основи комбінаторики, аналітичні здібності, формуються навички для рішення логічних завдань, перші уявлення малюка про складні поняття алгоритмів та інформатики, логічних операцій та кодів.